Артродез або хірургічне знерухомлення суглоба

Артродез – це хірургічна операція, що полягає у повному знерухомленні суглоба, пошкодженого внаслідок травми або захворювання. Проводиться з метою припинення руйнування суглобових тканин та усунення болю. Після артродезу суглоб назавжди залишається зафіксованим в одному положенні, а розташовані поруч кістки зрощеними. Це крайня міра, до якої вдаються коли зчленування перестає виконувати опорну та рухову функцію, а ендопротезування та інші варіанти лікування неможливі.

Види артродезу

Залежно від локалізації ураження та типу захворювання можливі чотири методи проведення артродезу:

• Внутрішньосуглобовий (найпоширеніший вид, застосовується при артриті і артрозі): порожнина суглоба розкривається, видаляється хрящова тканина, а інколи і синовіальна оболонка. Кістки фіксуються в найбільш вдалому положенні металевими пластинами або штифтами, які видаляють після повного зрощення.
• Позасуглобовий (без втручання в суглобову капсулу), застосовується при туберкульозі та інших інфекційних ураженнях суглоба. Для забезпечення нерухомості використовується спеціальний кістковий імплант. Після іммобілізації суглоба хрящова тканина поступово костеніє.
• Змішаний з використанням і кісткового імпланту, і металевих конструкцій. Застосовується у складних випадках при сильних ушкодженнях суглобів стопи, тазостегнового, плечового зчленування.
• Компресійний: суглобові поверхні знерухомлюються та зрощуються шляхом здавлювання за допомогою спеціальних апаратів (Ілізарова, Гудушаурі та інших). У використанні імплантату немає потреби.

Показання до хірургічного знерухомлення суглоба

• Застарілі вивихи зі зміщенням.
• Запущені стадії артрозу зі зниженням мобільності суглоба.
• Перелом, що неправильно зрісся.
• Деформуючі артрози як ускладнення після туберкульозу кісток.
• Синдром млявого суглоба.
• Запалення суглобової капсули (бурсит).
• Клишоногість.
• Деформації внаслідок поліомієліту.
• Не виліковна травматизація сухожиль, що згинають пальці.

Реабілітація після артродезу

Після перенесеного артродезу пацієнт кілька днів перебуває у палаті стаціонару. У добу йому призначаються анальгетики.

Термін відновлення залежить від локалізації патології: від 3-4 місяців (плюснефаланговий, гомілковостопний, колінний, ліктьовий суглоб) до 8-12 місяців (тазостегновий).

Якщо хірургічне знерухомлення проводилося на суглобах нижніх кінцівок, у період реабілітації пересуватися дозволяється лише за допомогою милиць, без опори на прооперовану ногу. Скоротити відновлювальний період можна за допомогою фізіотерапії (лазер, магнітофорез, ультразвук, масажні методики). Після зняття гіпсу та проведення діагностичних досліджень (рентгенографія, КТ, МРТ) призначають лікувальну фізкультуру.

Протипоказання

• Хронічні патології серця та судин.
• Обмеження за віком: операція не рекомендується дітям до 12 років (у період активного зростання кісткової тканини) та літнім пацієнтам віком від 60 років.
• Алергія на анестезуючі препарати.
• Варикоз.
• Хвороби суглобів на етапі загострення.
• Гнійні ураження суглобової сумки.
• Свищі неясної природи.
• Підвищений ризик утворення тромбів.

У деяких випадках нерухома фіксація суглоба – єдина можливість позбутися постійного больового синдрому. У нашій клініці Омега-Київ ви можете проконсультуватися у досвідченого ортопеда-травматолога, пройти МРТ, КТ і в разі потреби зробити операцію на суглобі в умовах стаціонару.